"Наче осінь пробіглась непрохано Холодком по моєму плечу..." Дуже точно сказано, бо незважаючи на всі щедрі дари, що несе нам осінь, чомусь сприймається, ніби щось втрачено... Щиро рада Вас бачити на сайті і упиватися Вашими шедеврами. Сердечно дякую за всі дарунки і бажаю всіх благ!
Ваша правда. Я до крапки з Вами погоджуюсь і не можу ніяк зрозуміти, чого людям не вистачає, що вони йдуть війною на собі подібних, і стають такими жорстокими, що навіть звірі себе так не поводять. Дякую за коментар!
Так,п.Ірино, українці кричали, але ті, які купилися на путінский обман, і взагалі я, більше ніж впевнена, що якби не було там пана Пу, то ми б між собою вже давно порозумілися. Дякую!
Це якесь особливе озеро, якщо Ви так упевнено знаєте, що воно очищається, бо загалом, якщо гине риба у ставках, то б'ють на сполох, тим більше, якщо знають, що там отрута...
Все Вами написане заслуговує похвали, бо природа для людини дана Богом для правильного користування і як лікарство теж. Багато лік. рослин сприймаються, як продукти харчування, наприклад, та ж кропива. Пам'ятаю розповіді старших, як вона рятувала їх в голодні роки, і який був із неї смачний борщ, все ж, як фармацевт, я Вам кажу, що самолікування може нашкодити вашому здоров'ю і як , на мій погляд, то краще кожний сезон вживати свіжі ягоди, помірі можливості, запасаючись вітамінами, аніж мочити їх у самогоні з його сивушними маслами, але то кожному своє.
Тому у нас, мабуть, в Країні такий безлад, бо правила нашого життя для одних одні, а для других інші. Щодо рими, то я про неї і не згадувала ( можете перечитати)мова йшла про відмінювання слова в реченні.Я не маю нічого проти, як Ви відкриєте свій стиль, яких,до речі,вже дуже багато,то ж не треба відкривати велосипед, але за будь-якого стилю вірш приносить задоволення, коли він написаний грамотно.
Тема вірша, як і завжди нова, і цікава, але у своєму вірші, як і в живій розмові ми повинні дотримуватись основних правил, ну хоча б це не виглядало так, ніби ми "особи кавказької національності" Наприклад: "бо душу, розум забруднило, і там продовжує свій ріст." Розум(він) Забруднило(воно) чи не краще і правильніше сказати так: бо душу зло їм забруднило, і там продовжує свій ріст. Другий катрен виглядає не краще. "Вони спаплюжать та й зруйнують, гармонію в житті людей, понІвечать, потім розтопчуть весь розум праведних ідей. Хто вони? Звідки вони взялися, адже в першому катрені було воно, то краще триматися одного. Воно паплюжить і руйнує, гармонію в житті людей, Розтопче й понівечить всує весь розум праведних ідей. і так далі. Прошу не ображатися, бо я з добрими намірами пропоную попрацювати над віршем. Можливо Ви думаєте, що це не головне. Головне розкрутити нову тему, зацікавити відвертими коментами, але ж ми на літературному сайті і нас читають сотні, то ж ми маємо підтримувати репутацію своєї мови і своєї обізнаності. З повагою. Без образ.
Вийшла така собі осіння замальовка для діток. Знаєте, Ви тільки не ображайтеся, але хочеться Ваш вірш трошки підправити. Сіє Осінь дощиком, Дощиком рясним. І снує під горщиком, Майстер Павутин
Листя жовте падає, Стелить килими. Осінь розфарбовує Їх у кольори.
Я теж трохи розумію польську, але є люди, які зовсім її не розуміють, а це вже не коректно по відношенню до них, тому обов'язково повинен бути переклад, тобто, спочатку відредагований переклад, а потім оригінал.
А всьому вина - дощ і Шопен...жартую...Здається, ці рядки повинні звучати так, бо тут напевне одруківка. В пристанищі спить все живе ─ Шопена фантазія лине І болю душі додає...
Не може такого статися,п. Українцю, бо Україна була і завжди буде, щоб хто не казав, але з-за умови, що всі українці будуть свято в це вірити, а не мавпувати, що може статися.
"А нам всё равно, а нам свё равно, хоть боимся мы волка и сову..." вибачте, але чомусь Ваш вірш викликав у мене асоціацію із тією піснею, хоч погоджуюсь із Вашим баченням світових реалій.