Озерний сум

І де вона взялася та отрута,
У тихому, затишному ставку,
Вмирає рибка, і лежить забута,
Прикрита листям, в березі піску.

Вмостився сум, співає жовтню пісню,
Розгойдує ці рибки, хвилі б`ють,
Підхопить й попливуть у даль, розбіжно ,
Де водоспад.Назад не повернуть!

А озеро очиститься ,як завжди,
Знов задзюрчить кришталями вода,
Посипляться із неба зорепади,
Загомонить над ставом дітвора!