Досить критично із оптимістичним закінченням, не розумію тільки чому російською, адже Ви не новачок і добре знаєте правила сайту чи, може, вони не для всіх?...
Диву даюсь, що після всіх перипетій, на сьогоднішній день, є ще люди, які стоять осторонь, їм аби випити і закусити, а є й такі, які хочуть повернутися в минуле, бо їм там було комфортно.
Болючі рядки... не знаю, чи малася на увазі колишня війна, чи теперішня, та все одно горе..., а народи не каються, війни палахкотять майже по всій землі...
Дуже багато політики, але я зрозуміла, що до Євросоюзу нам не можна, бо "бездушна економіка" нас розтрощить, може, повернутися до Росії?..., але ми там вже були і наступати на ті ж граблі якось не хочеться, і виходить, як у тій казці з Іваном царевичем; направо підеш - коня загубиш, наліво підеш - сам загинеш і т. д., а де ж конкретна пропозиція - що робити?... а, перепрошую, Ви пропонуєте " самі собі" ну вибачте, то тільки барон Мюнхаузен міг сам себе витягнути з болота, а з таким болотом, в якому ми зараз, мабуть і він не справився б...
"Ховались почуття фальшиві У словоблудді без кінця, А вірус влади і наживи Вражав і душі, і серця." Ми саме на цій стадії... і до прозріння, ой ще як далеко... ще займеться не один новий день... Далекоглядно! Дай, Боже, нам сили!