Страшна картина відкрилася Вашому зору і спрацювала емоція жалості, а скільки таких невідомих лежить в землі, ніхто не знає, і чого варті лозунги - ніщо не забуте, ніхто не забутий. Не подумайте, що я закликаю не пам'ятати ні пам'ять повинна жити, але без фанатизму, бо життя - це миттєвість в яку ми живемо зараз, вчорашнє - кануло в лету, а завтра - може не наступити.
Ми у світі ілюзій вітаєм, Бо така воля Господа Бога. Живемо так і так умираєм, Не ступаючи дальше порога. Та міняється простір і скоро Нам відкриються інші дороги Для нової перцепції й зору І своє животіння убоге Ми відкинем за грань розуміння, Що тримає нас міцно сьогодні, Бо нове нас чекає творіння - Це любов на просторах Господніх...
Милий Краю, прекрасний і рідний! Ти, душі моїй вкрай необхідний, Бо хіба є ще в світі землиця, Де, мов перла, в колоссі пшениця?… А, як пахнуть барвисті покоси, Бурштинові розсипавши роси На світанку в безкрайньому лузі, Що зливається з небом в союзі?... Україно, любове безмірна! Вічно серцем тобі буду вірна, Бо де взяти такого ще краю, Щоб зрівнятись красою – не знаю…