|
Дрімає в тиші древній Львів-
Улюбленець легенд і казки,
Заманює до стін святинь
І огортає в Божу ласку.
Він зародив моє життя,
Благословив дорогу в будні,
Щоб мого серця теплота
Могла піти на благо людям
Я відчуваю його дух
Зростаю сином України,
Бо він пройшовши довгий путь,
Не розгубив в дорозі сили.
Нехай же велич і краса
О, древній Львове снів колиско,
Не згасне й не занепаде
Далеко буду я чи близько.
Тобою житиму завжди,
Пишатимусь Високим Замком,
Молитимусь за земляків
І ввечері і раннім ранком.
Із стін твоїх черпаю сил
До зросту, розвитку, наснаги,
Бо я ж твій вірний правнук-син
Твої мене благословили храми
Під сонцем древніх куполів
Зросла моя душа-зернинка
Можливо, це трамвайний дзвін
У голосі знайшов зупинку?
Бруківка вуличок твоїх
Мене навчить ступати сміло,
Бо на життєвому шляху
Буває слизько та нерівно
Тобі співаю слави гімн!
Закоханий я в тебе Львове,
Бо тільки ти мене навчив
Молитви, правди і любові.
Від тебе віру почерпнув,
Надію на життя потребу
То ж Ти надалі височій
Під голубим і світлим небом
Благословляй же свій народ
На творчість, музику і співи,
Щоб прослявляти ми тебе
З віками краще й краще вміли.
І в небі й морі, й на землі
Тобі співатимуть Осанна!
І скільки не пройде сторіч
Не згасне"Львову честь і слава!"
| 
у Вас 
0
