Приємно, що на сторінках сайту з'являються нові люди, нові думки, позиції. Вітаю! Дуже цікаві Ваші спостереження, бо і на нашому сайті час від часу вирують бунтарські настрої.
Болісна тема і Ви її висвітлили якнайкраще, і цим мені нагадали кожний мій приїзд до рідного дому, і ті думки, які бурлять у серці і вивертають душу. Браво,п.Галино!!!)))) Беру в закладки.
Своїм віршем,п.Валентино, Ви нагадали мені моє далеке і таке рідне...пам'ятаю, ще спати хочеться, але ж треба корову вигнати зранесенька, щоб не бачили злі очі куди ми з нею підемо, де вона досхочу напасеться соковитої, зеленої ще й з росою травички...і ось вона, посапуючи, своїм шорстким язиком, ніби викошує те м'ягке, зелене золото, а я, присівши біля неї - додрімую...
Браво,п.Оксано, браво!!!)))) Дуже гарно! Приємно мені, як мамі, почути такі теплі слова, а у відповідь, як дочці, скажу таке:
Хай сонце тобі, усміхається. Тихесенько Ангел спускається На скроні, твої позолочені, Стежки, що тобою столочені. Хоронить тебе, від облудності, Вселяє все більше розсудності. Життя твоє повниться піснею, Любов’ю, ніколи не пізньою… Веде тебе, стежкою Божою, На тернії зроду не схожою. Щоб дні твої, були щасливими, Від сміху дітей галасливими! Щоб дім завжди повнився радістю, Родинною, теплою благістю!!!
Не знаю що робиться з тою електронікою. Вчора написала такий об'ємний комент, а сьогодні нічого не бачу. Чудеса та й тільки... знищують,п.Валентино, все знищують і природу, і людину так, ніби не вони чи їхні онуки мають жити на цій землі, у своїй Батьківщині, ніби збираються всі на Марс... хай би краще вже кудись і виїхали, гляди ж і ми б собі завели другі порядки, які б не йшли всупереч Божих.
Гарний, позитивний вірш з добрими побажаннями, і він мені нагадав уривок із дитячого вірша: "Почекайте дітки дайте тільки строк, Буде вам і білка, буде і свисток..." вже багато поколінь пішло, чекаючи на ті переміни, то може, хоч нашим внукам пощастить... і знову злітає з того непослушного язика приказка: Дурень думкою багатіє...
Цікавий твір. Серце і справді завжди чогось хоче, як у тій пісні співається: Зимою - лета, осенью - весны" У першій частині вірша трохи не ладиться з наголосами "пОтемках" ну і не розумію цього рядка."Як злодій, безжальний тать." адже слово тать означає злодій, то виходить злодій, як злодій. Вибачте, але я висловлюю свою думку.
Якась безвихідність звучить у Ваших рядках чи це я їх так сприймаю, але правду люди кажуть, що життя наше полосате, як зебра, і темна полоска колись мусить закінчитися, і настане біла... треба тільки навчитися терпіти, а терпіння і труд - все перетруть. Всіх благ!
1
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('