Сумна легенда, але разом з тим - заворожуюча. Варто подумати над словом "шалі" якщо це хустка, то чому "дивно- весняному" , а якщо це шал - збудження, то шалу.
Розумію Ваші прагнення викладені у вірші і підтримую їх свім серцем, бо якщо ми хочемо вижити в цьому світі, то повинні гуртуватися і допомоготи один одному, а особливо дітям, та ще й з такими складними хворобами.
Дуже гарний, позитивний вірш. Літа чекають всі з нетерпінням, а воно всім дарує радість. Щоб вірш звучав без перепон, то треба ось цей рядочок: "Суниць і полуниці досхочу" змінити на приблизно такий: Суниць й малини досхочу.
Знаєте, я побачила той вірш, як приспів до якоїсь грандіозної, величальної пісні. Миколі Сому- світла пам'ять! Дуже люблю пісню "Вишиванка" на його слова. Вона була супутницею всього мого дівування.
Погоджуюся з Вами, що є різні, у своєму розвитку, дущі,тобто люди, але ми всі, без винятку, народжуємося з душею - частинкою Бога, то як скажіть Бог може себе посилати в рабство?... В рабство нас заганяють обставини які ми приймаємо і з якими погоджуємося, а народжуюємося всі вільні, та ще й із свободою вибору. Щодо талантів, то як показує життя, їх треба розвивати і багато працювати, щоб талант став досконалим, бо Господь нам дає вудочку, а рибку ми маєм зловити самі. Дякую за цікавий коментар.
"Хто в обіймах скитальця-світу не чекав на безхмар'я, власне? А в пітьму яку безпросвітну чи хоч хтось не боявся впасти?" Філософське питання. Сподобалось!
Ну й допікли вже тому бідному діду, що він нарешті зважився на таке... На мій погляд рядочок "Є НА СВІТІ ПОМІЖ ЛЮДЬМИ" краще буде читатися так: Ходить в світі поміж люди. Дуже сподобалось!
Здорово!!! Браво!!! Купаюсь у Ваших рядках,п.Валентино, немов ті верби, що в нічному озері купаються разом з зірками... а вислів " ґерелицями потягнуться «до хати»:" нагадує мені моє солодке дитинство. Хата моєї бабусі, де я часто перебувала, знаходилася на оболоні( так називалася місцина біля річки) і там тих " ґерелиць" було незлічити, особливо під вечір, коли вони повагом йшли додому.
Так, вірш цей - філософські роздуми, але тим - то він і гарний, що потопає у життєвих емоціяє людського життя. ЛГ переживає, вагається та все ж плекає надію і це правильно... Сподобалось!