Тошно стало, на душі все скуте, Захлинулось слово в серці запеклось. Право спротиву всіма забуте, Унизу замкнулось спати уляглось. Клич до гурту розвитку не має, Страх надуманий, свої очі зводе, Звик до люду подих уриває, Все виплескує з ним під руку ходе. Дух притих знеможений в куточку, Біль незримо всі потаї полонить. Хвиль сумна в душевному струмочку, У такій халепі настрій не крилить. Люд кругом стривожений в чеканні, Слово зловить заніміле на вустах. Мовчки скаже тихо на пручання, Зір сховає непомітно - просто так.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
гарно!