Тошно стало, на душі все скуте, Захлинулось слово в серці запеклось. Право спротиву всіма забуте, Унизу замкнулось спати уляглось. Клич до гурту розвитку не має, Страх надуманий, свої очі зводе, Звик до люду подих уриває, Все виплескує з ним під руку ходе. Дух притих знеможений в куточку, Біль незримо всі потаї полонить. Хвиль сумна в душевному струмочку, У такій халепі настрій не крилить. Люд кругом стривожений в чеканні, Слово зловить заніміле на вустах. Мовчки скаже тихо на пручання, Зір сховає непомітно - просто так.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
гарно!