Чіткий кодекс,п.Василю, хоч і важко, а вистояти треба.Тривожно читати такі рядки, але то правда життя, і якщо не виховувати у молодого солдата такої стійкості, то і не буде захисника.
О,п.Любочко, як я Вас рада бачити! Щось давно не заходили на сайт. Щиро Вам дякую за привітання і за те, що не забуваєте.Хай Господь пошле Вам здоров'я!
Рада бачити Вас, п.Якове! Гарний вірш. Мені дуже сподобався своєю щирістю і чистотою, але ж, як Ви пишите, що кохання прийшло, то, мабуть, воно для двох. Чому тоді у рядочку "У душі сади цвітуть." чи не краще - Бо у душах сади цвітуть - і для розміру непогано, чи може я чогось не розумію?
Так,п.Ірино, маєте рацію, але все це від нашої недосконалості, одні можуть себе контролювати, а інші ні. Світ дуже різноманітний і маємо сприймати таким як є, виносячи для себе уроки. Дякую!
Співала й плакала вона, У небо промінь скоро кину. Сягає думка не сумна, Є сяйво, значить, я не згину. Одне слово (думка)- інше, а то всі ваші слова, я їх тільки поміняла місцями. Дуже багато дієслівної рими. Щодо наголосів, то,п.Ірина, вже написала. Успіхів!
У Вас, п. Іване, вийшов цілий романс і чомусь зазвучав мені голосом Малініна, як на мене, то дуже гарно. Вкінці бракує, здається, одного складу "Колись у її я очах…" десь так.