Зима іде неквапною ходою, І трусить Миколай вже бородою… Він стелить землю білими хустками, Бо чоботи підбиті підківкАми, Щоби не чули, навіть тато й мама Той скрип, що видає висока брама. Як білі сани повні подарунків Вриваються у двір… Своїх пакунків Йому не треба довго вибирати. Він знає точно, що кому давати… Як дітки чемні проживають в домі, Кладе для них, даруночки вагомі, А, як ледащо дітки, неохайні, То і дарунки їм не дуже файні. Питання буде тут для вас, нежданим, Чи краще бути добрим, чи поганим?
Кому подарунків, а кому приємний спомин про дитинство. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема