Зима іде неквапною ходою, І трусить Миколай вже бородою… Він стелить землю білими хустками, Бо чоботи підбиті підківкАми, Щоби не чули, навіть тато й мама Той скрип, що видає висока брама. Як білі сани повні подарунків Вриваються у двір… Своїх пакунків Йому не треба довго вибирати. Він знає точно, що кому давати… Як дітки чемні проживають в домі, Кладе для них, даруночки вагомі, А, як ледащо дітки, неохайні, То і дарунки їм не дуже файні. Питання буде тут для вас, нежданим, Чи краще бути добрим, чи поганим?
Кому подарунків, а кому приємний спомин про дитинство. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
