Зима іде неквапною ходою, І трусить Миколай вже бородою… Він стелить землю білими хустками, Бо чоботи підбиті підківкАми, Щоби не чули, навіть тато й мама Той скрип, що видає висока брама. Як білі сани повні подарунків Вриваються у двір… Своїх пакунків Йому не треба довго вибирати. Він знає точно, що кому давати… Як дітки чемні проживають в домі, Кладе для них, даруночки вагомі, А, як ледащо дітки, неохайні, То і дарунки їм не дуже файні. Питання буде тут для вас, нежданим, Чи краще бути добрим, чи поганим?
Кому подарунків, а кому приємний спомин про дитинство. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
