Дуже образно і колоритно Ви описали зиму, але над віршем треба ще трошки попрацювати. Розмір трохи гуляє, рима(морозом-возі). "Увесьтсвіт" - тут, напевне, одруківка (увесь світ, Всесвіт- Усесвіт) З повагою.
"хай знову заживем єдинo- цілим, що струсить сірість утлу сталих форм, що віри дасть бажанням обезкрилим." Ці слова,що мене вразили, можна віднести не тільки до гітари чи реальної подруги, але й до цілого народу, то дай,Боже, щоб так і було...
"Слабкі і боязливі духом," - такими і залишаться, але знайдуться і такі, що не захочуть бути там, "де рабська тліє каламуть...", і саме слово допоможе їм, оте сильне, правдиве і невмируще слово скромних поетів, бо,як ми знаєм із святого письма " Спочатку було Слово і Слово було у Бога..."
Дякую,п.Ірино, за коментар і оцінку. Цей вірш збудив мене серед ночі і заставив писати. Записавши частину, я подумала, що завтра допишу, але ні, він знову народжувався у голові і заставляв вставати, і так до кінця. Спочатку я не хотіла його виставляти тому, що, як кажуть, дуже заїжджена тема, але потім подумала, а може він комусь знадобиться, адже нічого не буває просто так.
Не знаю,п.Аделю, що буде далі, але початок Ви ніби виписали з мого, давно минулого, дівоцтва. Було таке у моєму житті, навіть хлопця Петром звали, та не судилося...але я не жалкую, бо маю прекрасного чоловіка.
Дуже дякую,п.Тетяно за те, що Ви передрукували газетну статтю на сайт. Радію за Софію Кримовську, бо її творчість заслуговує найвищої похвали. Бажаю твор чого натхнення і Вам, і Софії!!!