Так, природа принишкла в очікуванні снігу, але чому такий песимізм у закінченні. Сміло відкривайте двері у завтра...ніяка стіна не може перегородити дороги відважним і добрим серцям.
Досить,п.Наталю, ой досить! Передивляючи відео я ніби з вами стояла на сцені, і готова була кричати ДОСИТЬ!!! Дякувати, Богу, що сьогодні, поміж нами, живуть крилаті ВАЛЬКІРІЇ - борці за правду і чисте слово. Слава Україні!!!
Щиро вітаю Вас на нашому сайті! Всі ми тут вчимося і стараємося допомогти один одному. Прошу не приймати зауваження, як гостру критику - це процес удосконалення. Вірш мені дуже сподобався з його образами і порівняннями, тільки от "колАж -колАжі", а може це авторський наголос - то підправте. Натхнення!
"На душах - печать рабів, Утратили милість Бога," Прийшов час скинути ту печать і в якості співтворця під пильним оком Бога, який не перестає дарувати нам свою милість, починати будувати нову добу планети. Гостро, правдиво, сильно!
Мені дуже сподобалась глибока думка у цьому вірші, але дещо непокоїть. Наприклад "марнотних днів" чому марнотних?...Можливо старезних, одвічних, давнішніх, може ще як?...на Ваш розсуд...Дуже гарне порівняння "Не цмулити б цю відразу - убити в душі ягня!" - тобто страх, як тремтяче і жалюгідне... а ось рядочок "Не мучитись, не любити, " бачиться мені так:Не мучитись, а любити, але це тільки моя суб'єктивна думка, останнє слово за автором. З повагою.