Хоч вірш не досконалий по формі, але такий філософський зміст з яким погоджуюся, і також вважаю, що починати треба з себе, і переступити через то "Я", тому ставлю
Якщо переглянути теперішні трактати про життя "До і після", що розказубть ніби душа сама вибирає свою долю, то нема на що жалітися, вибрав свій хрест, і неси його все життя...Бажаю вам знайти таки свою долю!
Степ - неосяжний, красивий, тихий і мрійний простір, що заворожує, і звуками, і тишиною. Чого тільки не бачив, і не чув наш український степ. Гарно,п.Роксолано!
Вірш дуже зворушливий. Написано дуже гарно, тільки ось тут відчула незручності: "Ніби на святі,а не в труні." Може краще так: Як на святі,а не у труні - з погляду наголосу.