Крик душі... Буває так, що сама взяла б автомат в руки, але сили тут замало. Нам треба набратися терпіння і помагати чесним людям, підсобляти де і чим тільки можна. Викоренити зло не так - то й легко.
З роками тіло змінює свої форми, бо нарушується обмін речовин, перестають працювати деякі залози, проявляється неприємний запах, що називається старечим, а дзеркало я й не знаю де воно висить, бо я в нього ніколи не заглядаю, з тої причини, що себе там не бачу. Як нічого не болить, мені 25-30 і не більше. Я готова до всяких перемін і життєвих негараздів, а ось коли болить, то роки лягають великою брилою і тільки тоді я відчуваю старість.
Дуже все спрощено. Людина - душа, а де тіло, розум, емоції, до того ж душа - найчистіша із того що ми маємо. Є вислів - душа болить, то це розум щось витне, а душа страждає.
Дійсно стрічка сильна, але для мене, як для матері - жінки, дуже страшна і болюча, особливо коли згадую, скільки тих, що тут ще розмовляють, сміються, жартують - пішло в сиру землю. Вічна їм пам"ять!
А давайте заборонимо схід сонця... Як можна сказати, що їх нема, як вони реально існують, і це не кошенята, а люди, між іншим, українці, які працюють, платять податки, воюють...Тема дуже делікатна і рубати з плеча нікому не раджу. Дякую за коментар!
Дякую, що Ви перейнялися цією темою. "С. Кон пише: «Гей - не просто чоловік, люблячий чоловіків, а носій особливого самосвідомості, член відповідної субкультури, громади чи організації, борець за свої цивільні права...» Гей - це, як мінімум, хлопець/чоловік, що усвідомлює свою гомосексуальність і живе в гармонії з цим. І ще раз, - не підар і педик. Є геї, різні, як і всі люди, але всі вони геї, незалежно від зовнішнього вигляду і поведінки. Усіх їх об'єднує в Україні лише два показники: любов до хлопців та суспільне несприйняття...
Щоб трошки Вас розрадити, розкажу Вам дещо на тему Вашого вірша. Народжується дитина і родичі відразу беруться за її виховання. Так не роби, туди не ходи, те не кажи і так без кінця. Що думає дитина з того приводу, а дитина думає, що над нею знущаються, її наказують. І чим більше батьки люблять свою дитину, тим більше її наказують( в її розумінні), а вони всього лиш хочуть для неї добра. Отець небесний теж для своїх душ-дітей посилає випробування, тож я цілком погоджуюся із попереднім коментарем пана Віктора. Наберіться терпіння і не втрачайте надії, і все буде добре.