Ср, 06.11.2024, 11:20
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Жаль, час біжить в один кінець

Жаль, час біжить в один кінець,

А не по колу, не по колу,

Я б другий раз пішов у школу,

І вдруге став би під вінець.

 

Жаль, що збулося, не вернуть,

І не змінити, не змінити,

А як хотілося б прожити,

Ще раз пройти повторно путь.

 

Жаль, одноразова в нас тара,

Це наше тіло, наше тіло,

Душа би многого хотіла,

Та дощ пройде, розтане хмара.

 

Жаль, в річку двічі не заходять,

Одну і ту ж, одну й ту саму,

Одну на світі мають маму,

І смерть одну лишень знаходять.

 

Жаль, не дано нам двох могилок,

Одному лиш, одному тілу,

Були б безстрашні ми і смілі,

Бо воскресали б із помилок.

 

Жаль, ми те маємо, що маєм,

Без змоги змін, без змоги зміни,

Не ставили би вдруге міни,

Самі на котрих вибухаєм.

 

Жаль, що йдучи в одну дорогу,

Ми вірим свято, вірим свято,

Що в нас отих доріг багато,

Вона ж одна – і сум від того.

 

Хоча нема за чим жаліти,

Дороги нашої отої,

Та вистачить її й одної,

Як прагнути одного світу.

 

Жаль, що з дитинства ми не зрілі,

Що ми в пітьмі, що ми незрячі,

І мрії наші не ходячі,

Пройтись би їм, вони ж злетіли.

 

Жаль, що в душі дверей немає,

І вікон теж, щоби узріти,

Які в душі цвітуть тій квіти,

І хто для нас їх там плекає.

 

Жаль, що в життя ми йдемо з ломом,

І рвемо душу, наче двері,

Тоді ж ридаєм на папері,

Що нас в житті побило громом.

 

Жаль, що в житті одна дорога,

І ми безправні мати волю

Без помилок обрати долю,

І вірну стежку від порога.

 

Жаль, що душа зростила крила,

І жаль, їх томить, як літає,

Де доведеться, там сідає,

Злетіти ж знов не має сили.

 

Жаль, що сліпа, не розуміє,

Все в однині - і світ, і доля,

Усе тісненьке, без роздолля,

Всяк пожинає те, що сіє.

 

Жаль, що на світі жнив багато,

Але в житті одні-єдині,

І чи батіг вони на спині,

Чи карамель – нам вижинати.

 

Жаль, що душа не має смаку,

Що тілу в солод, їй у кисле,

Від того й світ туманом висне,

І вірний путь наш без ознаки.

 

Жаль, що живемо раз на світі,

Родитися би нам повторно,

І перейти цей світ потворно,

Повторно затоптавши квіти.

 

Жаль, не живемо в світі вічно,

Тоді з доріг усяких змилок

В один змостили б між помилок,

І мали б світ свій пересічний.

 

Жаль, час біжить в один кінець,

І навіть вічний не по колу,

Я не пішов би вдруге в школу,

І раз під перший став вінець.

 

Тому нема за чим жаліти,

Бо і між вічності святої

Дороги нашої одної

Нам все одно замало в світі.

 

Жаль, скрізь не те, що всяк хотів,

А так хотілося б доріг

Пройти із сотню за поріг,

Нам би не вічності, життів.


Додав: miknech (26.06.2018) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1118 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
0
1 Asedo1949 • 14:33, 28.06.2018 [Лінк на твір]
Жили  ж  бо  люди  літ  по  триста
І  по  сімсот  в  житті   бувало.
Не  вигадка - це  правда  чиста,
Як  би  нас  всіх  не  дивувало.

Вставали  разом  із  зорею
Орали,  сіяли,  косили,
І  перед  смертію   своєю
Продлити   дні  свої   просили.

Пройшли  часи  ті,  задавнились.
Земля   усякого  зазнала.
Тільки  людина  не  змінилась,
Скільки  не  дай,  а  їй  все  мало.
avatar
0
2 miknech • 21:47, 28.06.2018 [Лінк на твір]
Гарні слова, пані Катерино.
avatar
0
3 Stodolia • 18:29, 29.06.2018 [Лінк на твір]
Так ... шкода , а то б повернули щоб виправити ...
avatar
0
5 miknech • 21:43, 29.06.2018 [Лінк на твір]
Якщо вдалося б, звісно. виправити.
avatar
0
4 leskiv • 20:43, 29.06.2018 [Лінк на твір]
table-7
avatar
0
6 miknech • 21:43, 29.06.2018 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
7 karas • 19:31, 01.07.2018 [Лінк на твір]
Я вірю - що час біжить у безконечність ! up
avatar
0
8 miknech • 23:10, 01.07.2018 [Лінк на твір]
Так, час біжить із нескінченності в нескінченність, але вектор його руху з минулого в майбутнє навряд чи міняється.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz