Дістатись до хмар би,
Ударити громом,
До лячної фарби,
До кольору брому,
Чесноти де лишні,
За срібло продажні, -
По совісті плішні
Не треба присяжних...
Попасти б на днища,
Відчути їх ціни,
З комор геть не нижчих,
Підняти руїни,
За яхти – зарплати,
Для пільг – лімузини,
За день би без вати
ПочАлися зміни…
Хто любить Державу,
Не рве її нишком,
Не тішиться жваво,
Украденим лишком,
Вона – наймиліша,
Вона – моя Неня,
Любіть її більше,
Ніж власну кишеню…
Бо будуть літати,
Глибини шукати,
З Народом – не жарти,
Не купите ката.
Народ вам повірив,
А ви його в гриву?
- Терпимості міра
На грані розриву…
Крик душі... Буває так, що сама взяла б автомат в руки, але сили тут замало. Нам треба набратися терпіння і помагати чесним людям, підсобляти де і чим тільки можна. Викоренити зло не так - то й легко.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
