Чудова тема і пов'язана з Україною, принаймні мені так здалося. Минають не роки, а століття, а наш Геракл десь забарився, то ж немає кому нас звільнити від зла і теранії. Знаю, скажете самим пора взятися за розум, та біда в тому, що людина - стадна особина, тому їй потрібен пастух, або, як ми тепер говоримо герой часу чи ватажок - провідник; молодий, розумний, ідейний, щоб міг життя віддати за Україну і своїм прикладом повести народ на звершення.
Самогон з перцем Вам скоріше допоможе від шлунка ніж від серця. Всі хвороби, як на долоні і з кожним днем все більше. Лікарі застерігають не займатися самолікуванням, але як тут не займатися, як грошей хоч би на прожиток вистачило, а хворобам раду якось треба давати. Ваша порція гумору нас добряче підтримає. Дякую!
Дуже гарно! Цікаво, чуттєво, поетично, тільки із закінченням щось не так. Я б сказала: Сльоза збігає з теплої щоки, а втім це Ваше творіння і Ваше право. Правильно - імлу.