Похвали мене, і я розтану,
Розпливуся, нібито кисіль,
Упаду в невидиму нірвану
І відчую, що землі я сіль.
Похвали мене, і я зрадію,
Як радіє ластівці душа,
Край світів відвідати посмію
Прямо в день народження вірша.
Похвали мене, і я заплачу,
Не сльозою, криком журавля,
Поверх зір і всесвітів побачу
Зустріч за розлукою здаля.
Похвали мене, і я посмію
Впасти зі шпаками на сади,
З яблуньки насіннячко посію,
Тільки ж ти по яблука прийди.
Похвали мене, і я відкрию
Поза сміхом сховані жалі,
І тумани я дощами змию,
Бо в туманах радості малі.
Похвали мене, бо я не знаю,
Чи мені потрібна похвала,
Я ж не слів, тебе завжди чекаю,
Щоб душа у потерть не зійшла.
Похвали мене, хоча не треба,
Промовчи, лиш руку простягни,
Ні, не руку, не гнівімо неба,
Не рукою, серцем обніми.
Похвали мене, щодня, щоночі,
Потай від усіх сама собі,
Як я похвали тієї хочу,
Із якою я живу в тобі.
Гарний вірш, п. Михайле. Дуже сподобався та він для мене - загадка. На перший погляд - лірика та й годі, але вчитайся і відчуваються зовсім інші ноти. Мені здалося, що це звертання Бога до людини, тільки чому похвали? Хіба Бог потребує похвали? У всіх писаннях Бог хоче від нас великої любові і непохитної віри. Відкрийте свій задум.
Вірш певною мірою ліричний. Але не тільки в розумінні відносин чоловіка та жінки, хоча можна сприймати й так, а й у розумінні громадянина країни щодо своєї ролі в ній. Тема релігії сюди, Ви, пані Катерино, вірно відмітили у своїх сумнівах, мало стосується, бо чекати Богу похвали від нас якось не зовсім доречно, а ми маємо чекати від нього милості, а не похвали. А от чекати заслуженої похвали від своєї землі, Вітчизни, не словами, звісно, бо рідна земля навряд чи говорить, як людина, а чимось таким, що словами й не описати, я думаю, кожній закоханій у свою землю людині, варто, і життям своїм цього заслужити теж і доречно, й похвально, й дуже приємно. А ще вибачаюся, що сайт чомусь мої вірші публікує, як прозу, й ніяк не можу тому зарадити.
Тепер все стало на свої місця. Дякую! Те, що вірш прозою, не вина сайту, бо після Вас люди виставили свої вірші без претензій. Це щось із Вашим компом, або, я вибачаюсь, при загрузці Ви робите щось неправильно.
Цікавий вірш і його пояснення пані Катерини та і ваше. А я так і не розумію, бо просити похвали якось не підходить. Якби замінити слово на "полюби мене" це вже більш підходить до змісту.
Щодо вашої зауваги до друку прозою, це трапляється тоді коли ви робите копію зі сайту "Клуб Поєзії" чи може з якогось іншого сайту, а потім переносите і постите на цей сайт. Якщо б ви скопіювали з ориґіналу, ( так як "WORD" Все було б гаразд.) Не знаю, як це позначено на українському компютері.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
