Вірш з роздумами про життя, несе в собі прекрасні риси людини, її сердечність, її правильне розуміння життя і його сенс. Прекрасний вірш, особливо закінчення.
Обіцянка то цяцянка надію плекає, А як жити будуть люди, то ніхто не знає. Про це знає тільки, Господь. Що можна сказати? Яку владу заслужили, таку й будем мати.
Так, ми не маємо чекати на чудо, бо ми самі є великим чудом Богоявління і об'єднавши сили, бажання і волю, ми можемо зробити свою мрію реальністю, але при цьому ми маємо бути тверді в своїй вірі, вірі Творця, нашого заступника і порадника.
Твір, котрий ви виставили на огляд, відноситься до ритмічної прози котра використовувалася в античній(прилад"Песни песней" і в "Псалтири") і середньовічній літературі.