Вірш, як крик душі. Сподобалося, от тільки б відредагувати, наприклад: "І залишаю Вас в далекім сірім літі", а якщо так - І залишаю Вас, лиш жевріти, і тліти. Це тільки моя суб*єктивна думка, право за автором.
Це наше з Вами таке бажання, така жовто - синя утопія чи довгоочікувана мрія до якої ми ще довго будем іти, але дуже хочеться, щоб так і було. Ваші слова та й до Бога.
Гарно, самокритично, та маю заперечення до рядка - "Хоч раз новини подивись," Скажіть мені, дорога пані, де ті новини, на якому каналі? (їх тепер безліч), але правди нема! Одна тріскотня, перекручування фактів і брехня, яку не хочеться ні слухати, ні дивитись. Це так.., до речі...