По цій стежці...

По цій стежці ми в поле ходили,

Ген, за обрій – старезна верба.

Біля неї Марену палили

І в диму розчинялась журба.

Синьоокі волошки раділи,

Поміж хмар пісні чувсь передзвін.

Ми дорослими бути хотіли,

Набирали по силі розгін.

І жита пахли сонцем, красою,

Наливавсь колосок золотий.

Хто прийшов до нас, чуєш, з війною,

Краю милий мій, дорогий.

Кулі в землю вростають повсюди,

Причаїлися міни в траві.

Ворожнеча, ненависть…О, Люди,

Не гоніть із душі солов”їв.

Кров рікою, навіщо ти ллєшся ?

Замовляю руду тут і там.

Знаю точно життя – не порвешся,

Я у пекло тебе не віддам.

Вітер прийде наповнений сили

І у вихрі задушиться кат…

Впадуть роси на свіжі могили,

Визволителів наших,солдат.

По цій стежці ми в поле ідемо,

Шлях Чумацький підгонить літа…

І росте роду нашого древо

І на зло ворогам розквіта.