Прекрасний вірш, Роксолано! Він настільки змістовний, глибокий, що з першого погляду його нелегко навіть осягнути, а робить аналіз і поготів. Коли перечитаю кілька разів, то, можливо, зроблю якісь поради. А можливо, він цього і не потребує. У всякому разі - вітаю! Сильна річ!
Пане Василю! У вашому вірші відчув зрілість, глибину. Зроблений у кращих традиціях української поетики. Вітаю! Читав із задоволенням. Повіяло гарною українською класикою. Щось легке і фундаментальне водночас. Костенківське... Проте є стилістичні похибки. З першого разу наче їх не видно. Пропоную першу строфу в такій редакції:
Це пізній дощ...
А ви гадали ранній?
Рясного ВАМ ХОТІЛОСЯ дощу?
Та хто, скажіть, у час передостанній
Сліз сТільки виллє на траву суху ?
Друга:
Це пізній дощ...
Без грому і без зливи.
Легесенький І СХОЖИЙ на сльоту.
Даруйте, що такий вже сірогривий,
Нездатний змити світську суєту.
І, звичайно, треба поправити рими в першій і третій строфі.