"Поки сонце... Поки зорі... Поки білий світ- ЧИ то в радості, Чи в горі, Ви любіть,Любіть!" В.Линовицький. Поезія вашого земляка " перегукується" з вашою
Можливо, той крик не ножем стирчить, а розпачем,безпорадністю? Вірш має свою приваблиівсть,тільки не люблю ,коли жінку володаркою Злості зображають, та всерівно вам
Полум"я любові хай горить, Не міліє,не згасає ні на мить. Світ потребує добрих почуттів, Лише бракує щирих НОСІЇВ!!! Ви ,п.Галинко, є саме таким щирим НОСІЄМ!
"Сину ,сину,Ангел мій, Я тобі щасливу зичу долю..." Жінка,ще до народження дитини огортає її в лоні своїм любов"ю.На хлопчика надія,як на помічника і захисника,на дівчинку інші надії...Гарно ,з любові материнської написаний цей вірш,тому він і вкладає в серця читачів цю любов!