Мучить мене відчуття половини Щастя, що Бог всім підносить сповна… в цьому радочку відчутно. що все ж таки людина чи нехтує чи не використовує дари Господні. Невже мало дано людині? То ж скільки треба? Треба самим докладати зусиль...
З Вашим баченням тих рядків я б цілком погодилася, якби мова йшла тільки індивідуального щастя однієї людини, але ж мова тут іде про суспільство. Можливо, Вас влаштовує все те, що коїться у нас на Україні, а в світі?...та класова нерівність..., але, як кажуть, кожен бачить те, що хоче бачити. Про те, що зусилля треба прикладати в будь - якому випадку, я 100% погоджуюся. Дуже Вам вдячна за цікавий коментар!
Я думаю, що світ гарний. Я думаю що колись люди мандруватимуть всесвітом Я думаю, що проблеми були завжди, і колись вони були набагато більшими, ніж зараз (голодомор, велика вітчизняна війна, чорнобиль, перебудова) Я думаю, що життя таке, яким ми його бачимо..
Суперечливе відчуття після прочитання... Навіть не можу сформувати якесь одне враження...
Пані,Катрусю,який гарнийвірш,головне актуальний на сьогоднішний день.Як же нам всім хочеться: "Вибратись гідними з часосміття".Сильний вірш і мудрі слова!Спасибі.Таких би віршів побільше! і квіти вам!
Приємно, що Ви зрозуміли мою головну думку. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Людство, і справді, наче загублене плем'я, яке потребує рятівної руки. 
