Чому мене завжди, повинні розуміти люди, сприймати всі думки, що бродять наче ті приблуди?
Ображені від слів, шукати будуть різний вихід, із лабіринтів снів, у темних душах інвалідних.
Думками відгорну, тих, хто сміється й солить рани, розбавлю всю густу, світанками в росі, образу.
|