Звісно, вони схожі, бо це пейзажна лірика, в якій змальовується довколишній світ. Тому і образи час від часу зринають одні й ті самі. Просто я спостерігаю за природою і описую те, що впало мені в око. Якщо якась квітка чи деревце зацікавили мене, я не можу не написати про них (хоч раніше вже й зверталася до цього образу), бо інакше я буду нещира у своєму спостереженні і в намаганні поділитися з читачем своїми враженнями. Я не борець, не революціонер, не філософ і не громадянський поет. Я поет-пейзажист, який спостерігає за навколишнім світом і намагається передати його красу читачеві. Тому в моєму творчому доробку переважає пейзажна лірика. Дякую за щирість, пані Ірино! Я й надалі писатиму лише про те, що найбільше торкає мою душу. Якщо це буде природа, то й лірика буде пейзажна. У кожного поета є свої улюблені теми. І це природньо.
Зазвичай ілюзії порожні...Проте, не варто так зневірятися. Якщо людина закриє своє серце від світу, то вона ніколи не пізнає любові і справжньої дружби. Є чимало корисливих і підступних людей, але є й щирі та готові дарувати любов і турботу іншим. Тому не варто забувати про останніх.
Ого! Оце так ода верлібру!..Ще щось новеньке від Вас (хоч, бачу, дата стоїть давніша). Сподобався Ваш вільний політ думок - така легкість і невимушеність, дійсно, верлібр дає більше свободи думкам автора. Я також колись пробувала, але поки що не наважилася зайнятися білими віршами серйозно. Може згодом воно саме прийде, хтозна...Дякую за такий цікавий вірш-роздум!
Така відчайдушна і беззастережна Ваша Марія...Як і належить молодій дівчині-максималістці! А Мазепі, зважаючи на його зрілий вік, притаманні мудрість, розсудливість та обережність. Гарна пара - як палкий вогонь і виважена та спокійна вода. Дякую за приємність причаститися цією зворушливою історією!
Дякую Вам сердечно, пане Іване! Вірша написала на днях, коли побачила сивіючі кульбабки в городі. А вистоявся він, і справді, швидко. Якось воно саме собою виходить. Я не виношую вірші довго. В кожного автора процес творіння відбувається по-своєму. Щодо попереднього коментаря, то пані Валя мала на увазі, що хтось навмисне виставляє авторам низькі оцінки, не коментуючи свій вибір. А це нечесно. Бо якщо вже хтось виставив оцінку, то повинен її обгрунтувати, а не ховатися, наче шкідник. Рада Вам!
Тепло дякую, люба Валю, за такий чуттєвий відгук! Хтось дійсно надкусив сердечко, але четвірка - це ще не біда. Прикро, коли деяким авторам виставляють одиниці, ніяк не обгрунтувавши свій вибір. Але хай їм буде соромно за таку дорослу збиточність. Звісно, я не зважаю на таку дріб'язковість. Будьмо вищими за все це!
Мабуть, ця глава найромантичніша у поемі...Стільки чуттєвості і жертовної любові - аж до запаморочення! Та знаючи, яким буде продовження...Моторошно стає на душі. Сильно, проникливо і хвилююче.