Світанок
Магічні стелить сни, довічна королева, Як репліки із головної ролі… В софітах виграє прикраса кришталева І зорі полиском леліють у подолі… Аж тут, з-за обрію, пробився перший промінь, Зірвавши раптом з ночі дивні шати, Розлігся, мов по залу, милозвучний гомін І діти ночі кинулись до хати. Летять закоханих у безвість поцілунки… Закрився, рипнувши дверима ґанок, І ніч тихцем ховається десь за лаштунки, Бо сцену золотом залив світанок.
Додав: Asedo1949 (14.05.2013)
| Автор: © Чумак Катерина.
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1491 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА