CОНЕТ

СОНЕТ

Ти знову підсолоджуєш свій час

Гіркими маринадами ілюзій.

І лайкнувши себе у власній тузі,

Не можеш іншим клікнути: "Атас!”

І зважуєш, який у світу шанс

Отримати що-небудь по заслузі.

Бо всі шляхи, як віртуальні друзі,

Упали у безвимірності транс.

Прожовуєш канапки на канапі,

Живеш в собі, хоч кажуть: "Помирай!”

Відповідаєш: та пішли ви нафіг!

І думаєш, чи буде тобі рай

З чарівною Айшварією Рай

Чи пекло із полковником Каддафі...