Сб, 23.11.2024, 08:53
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Історичні вірші
 

КОЧУБЕЇВНА (ява сьома) ПОЗАВТРIМ



Валя Савелюк :: КОЧУБЕЇВНА (ява сьома) ПОЗАВТРIМ
ява сьома ПОЗАВТРIМ Кобзар Лиш смерклося, Марiя з дому Як тiнь, майнула тихо в сад: Чи хто гукнув її назад?! О, Господи!.. та наче б нi... То показалося менi... Удень тут все таке знайоме, А зараз - все таке вороже... О, Боже!.. Зашарудiло щось в кущах! Хтось причаївся!.. Хто це?.. - Стра-а-хххх... По темнiм небi пiзнi хмари Пливуть нечутно, як примари, Таємно шепчуться гiлки, Та з осудом кивають в спину Й сучкАми ловлять за хустину – В гнiздечках вимерли пташки... А кицька – вдень руда й проворна – ЗдичАвiла i стала чорна, Ще й перебiгла (хтось наврочив) Знайому стежку, тiльки очi Враз засвiтились, як свiчки... Марiя, нi жива, нi мертва, До перелазу стрiмголов Летить – там жде її любов!.. А, може, там нiхто й не жде?.. Марія Я вмру! якщо вiн не прийде`! Мазепа (притишено) Марiє... Марiя Гетьмане! Iване... (ховається у нього на грудях од того страху`) коханий мій... Мазепа (розгублено) Моя… кохана... Марiя (вiдсторонюється) Чом не приходили до нас?.. Мазепа Хотiв позбутися тривоги... В моїх лiтах... Марiя Неначе Бога, Я, Гетьмане, чекала вас! І прислухалась до дороги Щодень, щонiч, що божий час... Усю весну i цiле лiто. А якось видало менi, Що скаче вершник на коні, І дрiбно-дрiбно б'ють копита – Все ближче, ближче кожну мить – До двору нашого летить! Я прИтьмом вискочила з хати, Аби вас першою вiтати – Аж то в дворi гарцює злива, Така пiдступна i зрадлива! Густа, як у засІку жито, Й двигтить об землю, мов копита... Я не могла прийти до тями, І затужила геть за вами. Вже думала, не дочекаю, Щоб вас побачити iзнов! Мiй Гетьмане! я вас кохаю... До складирук така любов! Мазепа Марiє, серце, я старий... Марiя Не наговорюйте на себе! I не кажiть менi про те… Такi думки – то все пусте. Я вас люблю, клянуся небом! Мазепа Марiє, я ж увесь сiдий... Марiя Та то вам, Гетьмане, здалося! То срiбло мiсячне вплелося У ваше смоляне` волосся... Мазепа В лiтах я... в присмерку... в жалю`... Марiя Мiй Гетьмане, я вас люблю!.. Мазепа I я люблю` тебе... о, Боже!.. Марiя Вiн знає, що таке любов, І Вiн нам, Гетьмане, поможе... Хай небо, луг, i там – рiка Потвердять, що моя рука Їдному вам належать може! Мазепа Марiє, що ж менi робити? Я безпорадний, як дитя... Не смiю я тебе любити! Вже скiльки там того життя Менi зосталося дожити... Марiя Напраснi цi печалi вашi: Вже скiлько буде – стiлько й наше... (десь неоддалік ґерелицею ідуть дівчата, і розлягається пісня:) Злiталися бiлi птицi До твоєї хати, Опускались на подвiр'я, Пшона поклювати. Тi клювали, тi ходили, Третi пили воду. Задивлялись дiвки гожi На козацьку вроду. Вже й чимало назлiталось, Все пшоно зiбрали - Грали в дворi веселої I сумної грали. А як став ти на порозi, Щоб вiтати милу, Сполохалась бiла зграя I знялась на крила. Б'ється зграя! Рветься в небо! Тiльки пiр'я лине. Набилося того пiр'я Тобi у чуприну... Не журися, мiй соколю, Що чуприна бiла - Лiтам твоїм пшона всиплю, Стiльки того дiла! Позбираю біле пiр'я Та й наб'ю перину! Заплуталось моє серце У бiлу чуприну... Мазепа Марiє, серце, вже пора, Бо пiзно. Кинеться шукати Тебе стривоженая мати, Ходімо, проведу до хати. Марiя Та, Гетьмане, я мушу знати: Ми будем бачитися з вами? Мазепа Марiє, дай прийти до тями... Марiя (розпачливо) Без вас – усе менi тюрма!.. Мазепа Та вже ж, голубонько, нема Для мене на цiм свiтi щастя, Окроми, як твоя любов... Марiя Коли ми стрiнемося знов, І де, Ясновельможний пане?.. Мазепа Про все перекажу Дем'яном. Ходiм... Кобзар Провiв аж до двора. Поцiлував. I через сад Вернувся стежкою назад... Побрiв поволi до дороги – Як пiсля доброго вина Зробились неслухнянi ноги І заплiтались об траву. Поник Мазепа. Наче з бою Бреде без стежки навмання – Позбувшись волi i коня, Вертає пiшим до покою... Ще й заблукав посеред трав – Цей бiй вiн сам собi програв... ...Безумнi i щасливi мрiї Заплутались в сумнi думки, Пекучий жар у грудях тлiє – Розбилось серце на скалки` І запалало, як свiчки, Пред чистим образом Марiї! Марiя (сама у дворi) В душi, як великодний дзвiн – Вiн-н-н!.. Вiн-н-н!.. Вiн-н-н!.. Густу, як нiч, печаль згойднув – Був-в-в!.. Був-в-в!.. Був-в-в!.. У безладi свавiльних дум – Сум-м-м!.. Сум-м-м!.. Сум-м-м!.. Лякає привидом будЕнь - День-нь-нь!.. День-нь-нь!.. День-нь-нь!.. Вiн-н-н!.. Був-в-в!.. Сум-м-м!.. День-нь!.. Він-н - сон-н Він-н - сон-н...

Додав: LedyDelfin (15.05.2013) | Автор: © Валентина САВЕЛЮК
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші, Савелюк Валентина, Метафізика

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2848 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): гілки, свічки, страх, кицька

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
1 Oksanka • 09:02, 15.05.2013 [Лінк на твір]
Ще й заблукав посеред трав –
Цей бiй вiн сам собi програв... Після прочитання цього чудового творіння день може бути тільки добрми. Дякую Вам п. Валентино за заряд. 55555
avatar
4 LedyDelfin • 21:52, 16.05.2013 [Лінк на твір]
..і я Вам вдячна, пані Oksankо, навзаєм...
avatar
2 Asedo1949 • 10:14, 15.05.2013 [Лінк на твір]
Не знаю, п.Валентино, як там пише історія, але я повірила каждому вашому слову... пречудово написано... слів не вистачає, щоб виразити моє захоплення. 55555 55555 :55555:
avatar
5 LedyDelfin • 21:57, 16.05.2013 [Лінк на твір]
пані Катю, Ви сказали саме головне - нейголовніше...))) і я Вам щиро вдячна... бо "ми з бароном Мюнхгаузеном" - ніколи неправди не кажемо...)))а якщо серйозніше, то - я довго і детально вивчала матеріал... думаю, моя "версія" близька до реальних подій такого вже далекого минулого... врешті - невдовзі дізнаюся...)))
avatar
3 natalka7474 • 11:24, 15.05.2013 [Лінк на твір]
Я ЗНОВУ ВРАЖЕНА,  І ЧЕКАЮ ПРОДОВЖЕННЯ. ДЯКУЮ,ПАНІ ВАЛЕЧКО. НЕХАЙ ВАМ БОГ ДОПОМАГАЄ!
avatar
6 LedyDelfin • 22:00, 16.05.2013 [Лінк на твір]
дякую, пані Наталко... ця ява - кульмінація щастя...
avatar
7 LedyDelfin • 22:01, 16.05.2013 [Лінк на твір]
table-2
avatar
8 oduvan4ik • 22:22, 16.05.2013 [Лінк на твір]
Мабуть, ця глава найромантичніша у поемі...Стільки чуттєвості і жертовної любові - аж до запаморочення! Та знаючи, яким буде продовження...Моторошно стає на душі. Сильно, проникливо і хвилююче. 91_smile-2 roze 55555
avatar
9 LedyDelfin • 23:03, 16.05.2013 [Лінк на твір]
Ви мене, Наталю, розумієте...
avatar
10 LedyDelfin • 23:16, 16.05.2013 [Лінк на твір]
люий пане Igor Korniychuk! дякую Вам за увагу і відгук... такий!... з вірша Вашого я зробила копію і забрала собі назавжди - коло серця берегтиму.. ні - в серці...)))
avatar
" ...Безумні і щасливі мрії
Заплутались в сумні думки..."
Хоч не відомий задум автора,але підказує серце,
що щасливого кінця не слід чекати... up plus1 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz