Гарно! Така чуттєва меланхолія...На жаль, не змогла відкрити звукову доріжку, щоб почути Ваш оксамитовий голос, але впевнена, що начитка, як завжди, милує слух!
Як трепетно...Зима - неабияке випробовування для всього живого і для пташок тим паче.Тому, наша турбота слугує їм підмогою у суворі зими.Гарно, образно і душевно!
Іноді, й справді, краще промовчати, щоб з опалу не наговорити зайвого...Адже слово - не горобець, як каже народна мудрість.Краще виливати свої думки на папір, що ми і робимо.Звісно, іноді важко втриматися і не виказати все, що на душі.Але в такий момент варто уявити себе на місці тієї людини:чи хотілося б почути такі слова на свою власну адресу?Для цього й існують толерантність і виваженість.
І справді, хочеться хоча б цяточки сонечка серед отих кремезних крижаних брил...Тож не втрачаймо надії!Як завжди, образно і філігранно - одразу впізнаю твій авторський почерк!
Такий щемний Ваш полонез...Я його ще кілька днів тому слухала на YouTube (Оля Шнуренко дала посилання).Пробирає, особливо, коли чуєш Ваше чудове виконання! Рада бачити Вас на Анумо!Хай Вам буде затишно на цьому чудовому сайті!