Розмальовано вікна, мов шалі, Білосніжних узорів тонами, А за ними розкинулись далі Де розмита картина мазками, Бо по білому кладено білим, Лиш дерева стоять потемнілі, І розхитані вітром несмілим Розминають гілки онімілі. Небо сірі накинуло штори, Заховавши від зір цю обнову, Як зима, згрунтувавши простори, Тихо творить погоду зимову.
Пані,Катрусю,безмежна вдячність за чудовий вірш.Ви з великою майстерністю передали читачам красоту зимового дня.Я з великою насолодою читаю Ваші вірші.Спасибі Вам за справжню поєзію.Пишаюся Вами!!!
Дуже Вам вдячна,п.Галино, за такі теплі слова, які мене трохи бентежать, бо я - не краща за Вас. Я, як і всі, вчуся виправляти помилки, підбирати правильні рими і наголоси, хоч не завжди це виходить, але стараюся.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Кричать у вічі: «Слава Україні», Та, як чорти, в Вальпургієву ніч Танцюють нишком на чужій руїні, Обіцянками скріплюючи клінч… Правдиво сказано...Підтримую.
та
у Вас 
0
:hands::hands: 
