між безпечних гілок, наче зрада – павук натягнув несподівані сіті
о, ця пастка павуча – тонкА і липка! як людська ненаситна жадоба…-краса і довершеність природи та тривога за її майбутнє переплелися у цьому прекрасному поетичному творі! Майстерна лірика!
Життєво. Хтозна,іноді й інтуїція підказує нам те,чого ми не розуміємо розумом,застерігає нас чи навпаки підштовхує до чогось.Мабуть неспроста людині дається оте шосте чуття.Повчальна казка.
Сьогодні читала цей вірш у твоїй збірочці.Такі фатальні жіночі образи в тебе,такі відчайдушність і пристрасть-зачитуєшся! Ось і донна Каетана не залишає читача байдужим,змушує співпереживати їй.