Зраджене кохання
Зорі…
Зоре-зорепаде !
Щастя…
Щастя посміхнулось.
Потім…
Сонце раптом зникло.
Небо
Смутком затягнулось.
Доле,
Болем вишивана.
Поруч
Муки і зітхання.
Десь там,
На краю безодні.
Десь там –
Зраджене кохання.
Полем…
Полем,
чорним полем.
З сивим
Наодинці лихом.
Де ти ?
Де ти, моя зоре ?
Тихо,
Навкруги
так тихо.
Схоже,
Зоре-зорепаде,
Друге,
Щастя не зустріти.
Боже,
А мені би крила.
Сльози…
Де себе… подіти ?
02.09.12
Додав: metman17L (04.09.2012)
| Автор: © Василь Світлий
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 22
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА