Зраджене кохання
Зорі…
Зоре-зорепаде !
Щастя…
Щастя посміхнулось.
Потім…
Сонце раптом зникло.
Небо
Смутком затягнулось.
Доле,
Болем вишивана.
Поруч
Муки і зітхання.
Десь там,
На краю безодні.
Десь там –
Зраджене кохання.
Полем…
Полем,
чорним полем.
З сивим
Наодинці лихом.
Де ти ?
Де ти, моя зоре ?
Тихо,
Навкруги
так тихо.
Схоже,
Зоре-зорепаде,
Друге,
Щастя не зустріти.
Боже,
А мені би крила.
Сльози…
Де себе… подіти ?
Додав: metman17L (04.09.2012)
| Автор: © Василь Світлий
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 22
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
1
Дякую.
смуток геть 
