Сльози фенікса –
іскри відчаю,
Ти відчути їх не
змогла…
Мов уламки кохання
вічного,
Сльози фенікса –
іскри відчаю
Передбачили
близькість зла.
Залишаються часом
ранами
Наші спогади про
любов…
Фенікс іскрами полум’яними
Напророчив те, що
не знали ми,
Мов сльозу мою
віднайшов.
Світлі вогники –
очі фенікса
Горе бачили ще
здаля…
Краплі капали –
іскри-еліпси,
Може, зовсім вони й
не фенікса?
Може, то в душі
плакав я?
| 
у Вас 
2
Люблю Вашу інтимну лірику-душевну і глибоку. 
