Якби кожен думав, як думаєш ти моя ,подруго, То світ би інакших набрав обертань і злітань. Прожити життя і любити -це коштує дорого- Це коштує болей і оголених нервів, зривань!
Однозначно, Романе!- у кожному є закладено Божу іскру, котра живе і в Ангелах- це нас об"єднує з ними. Але вони - істоти духовні- у нас є тіла.Ми так часто забуваємо які дару отримали звища, часом чубимося, о плачемося, воюємо за оцінювання, за вищість, за владу....замість того щоб насолоджуватися життям. Так чомусь є...Амбіції керують людьми, люди не вміють пробачати. Ох, важко зчитувати думки чужі....іх стільки у світі і на сайті... Дякую, Романе!
Бо часом в житті важливіше давати і литися Ніж просто примайти і щастю радіти власному. Бо часом буває, що з щастя чужого світишся, А це ж і є сила: у дні засвітитися страсному.
Марієчко, рада вітати Тебе!!! Чудовий день- важливий день у житті, -день, коли розверзнулися усі заслони між земним о "поза", коли за волею Божою закалатало ще одне сердечко людинки. А була це талановита і світла дівчинка -Марія. То ж будь щасливою, хай на Твоїх доріжках завжди буде насичено і цікаво. Сильних поетичних крил Тобі! Всіх благ!
А Ви допомогли мені побачити себе з такого ракурсу, де я трішки схожа на ангелика- мені сподобалося це відчуття! - але це величезна відповідальність!!! ВЕЛИЧЕЗНА
Ваші твори, Валентино, дуже самобутні- це приваблює!!!Ваші роздуми і у цьому вірші- глибинні! Слово було першим і у всьому є логіка- треба шукати розуміння.Я також люблю досліджувати слова.Наша мова дійсно є прамовою всіх мов- багато збігів і доказів цьому є. А ніж і ніжність- треба задуматися, що тут приховане....
Дуже гарно, Реверсе! Чудова і повчальна розповідь..відчувається глибокий підзміст. Ви дуже дежерельна людина, коли можете так писати. Жити і відчувати красу, насолоджуватися кожною хвилиною буття.Сподобався сюжет! Успіхів!
Ти часто мене називаєш у помислах янголом А знаєш, насправді я грішна і зовсім земна: я часом собі дозволяю п"янкого вина... Я плачу, коли попри мене надія мина, -- А янголам так не годиться- вони, наче ладаном
Омиті, увиті у світло, у золоті купані; Вони розгортають шатро еманацій ярких- А в мене то що...?-може слів кілька добрих- та й тих замало щоб гоїти душу від болей і лих. А все ж біля тебе я чуюся ангелом в купелі
Твоїх лазурОвих очей...Я нестриманим вихором Зростаю до тебе, гартую незІйшле крило, ( а чесно сказати воно тільки ледь проросло)- Воно в напіврусі, як ще недосказане сло..... Та хай все одно я для тебе лишаюся янголом.
Я вчуся ставати сильнішою, битись із запалом, Супроти ночей і ставати по скельцях порфір, Ба й навіть пірнати у хвилі сумеркних зневір, І навіть світитися вчуся- лиш ти мені вір- Це я біля тебе себе відчуваю тим янголом!
Шукайте виходи зі збігів, А може краще й не шукайте, Бо доленосні збіги й віхи Самі знаходяться. Гукайте Іх з білих зим чи з талих весен- Вони не йдуть...вони в затишші, А потім раптом із-під весел,- крізь товщу вод і долі ніші, мов грім на голову...і добре, Бо зрозумілим потім стане, Як трєкторій збіги вкотре теплом наситять- лід розтане. Шукайте вихід із формальних і прагматичних розрахунків- А не втікайте від фатальних Душевних дотиків- стосунків.
Я настільки розчулена, що кожне пір"ячко тремтить, як листочки на осиці! Бог вивчає нас очима ближнього, якщо мені вдалося зробити щось вартісне для Друга, - то це ВІН зіслав уміння це зробити..Ніяких боргів- просто, Воїне Світла- не втрачайте ніколи гарного настрою.