Олечко, всім поривом душі підтримую народження цього вірша!!! Як на 14 років- цей твір- сила! Так, звичайно, залишилася поодиноко еліта- але це мізер! Згадую, як Ігор Калинець на своїх творчих вечорах казав: Я не буду друкувати свої творів, поки не надруковані твори В. стуса"- і це був гідний вчинок! - позиційний і такий важливий для визначення тої еліти, що за Божою волею усе ж вижила. А якщо Ви, Олечко, пишете такі вірші і роздумуєте над такими темами- то, вірю, еліта відновиться! Бртаво Вам за цей вірш!(а доопрацювання завжди наспіє, лишень треба бажання)
Абсолютно погоджуюся з Вами, п. Пилипе: світлини- затримані миті, що переносять нас у минуле...і Ви гарно про це сказали! ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
Дякую Вам, Василько, за ці чудові привітання! Ви, як і завжди, даруєте людям гарний настрій, чудові рядки і тепло! Всього найкращого у новому році! ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
Добре, що це був тільки сон...Справді, часом насниться! Але приваблює різнобарв"я лексики, гра і смакування слів.Читається легко і творить настрій.Сподобалося! (Але ж кажу: добре, що сон!)
Наталочко, гарна загадка- чудова! Спробую і я тут щось свого докинути:
Круглі нотки соковиті, Сонцем заходу налиті. На гілках дерев- рясніють, І між листям червоніють Дві сестрички -близнючки іх єднають ниточки. Ми зірвемо спілі й пишні Із гілок дозрілі.......... (ІНШИВ)
Казки- це закодована реальність! Від них нема правдивішого в світі! Усе приходить з мріями...натомість не треба віддаватися у сіті Зневір, що мов надуті вітром хмари: вони прийшли- своїм і підуть ходом... Приймати від життя осяйні дари Казок- це бути, справді Світлим з роду! .............................................................................. Настроєвий, трохи мінорний вірш...але зріє іскорка на краще- це гарно!
Ми тут у школі, хочемо- чи ні.. І, ще до речі, індивідуальний у кожного урок. І по спині, і по шоці ми заробляєм бальний залізний вишкіл. Ну то вже таке... А часом гірше, як в ті самі граблі Стаємо безроздумно- от лихе, як не вивчаєм класи поетапно, А хочемо на поспіх заповзти скоріше до всіх благ земного світу, Дарма, усе зійде на черепки І от тоді не оминути звіту Перед порогом до хором Ясних ну що му скажем: ми ніякі учні...? І знов новий виток у "першостих" Торуй свій шлях- ці школи неминучні.
А Бог вивчає нас очима ближнього, Він споглядає нас через природу, Крізь листя дерева, крізь думку літнього Старця ученого, крізь дні й погоду. А Бог так близько нас, Що ми й невіримо, що може бути десь та близькота. А виявляється - це ми не вміємо Собі повірити- то й слизькота....
Душа повинна бачити і чути І жити, і творити небеса. Як запах від квіток і рути- Так мають пахнуть тілеса. людина має бути гармонійна, Та це, мабуть, нелегко в даний час - Переносити треба всі терпіння Із поглаядом в майбутнє- там твій Спас!
Ми Так пресильно Болимо Отцеві свому Бо ми, мов нерви, мов клітини живому всьому Були стигматики- пішли Лишили рани Щоб ми з молитвами ішли Дг"орі слідами, Котрі проклали нам благі Святці великі. щоб кожен з нас у дні усі був світлоликий!
Чого чекати від життя???- Чекати дива! У небі в сині сповиття Пташина сива! А у струмочка береги і спів джерельний, І пнеться квітка догори, І сон полелний Є стільки дива на землі що лиш радіти А головне, що ми усі Є Божі діти!
Люди- ялинкові ліхтарі, Так, як струм біжить по дротах мідних. так біжить в аортах світлий Дух І нема чужих- є тільки рідні. І нема на світі бід чужих, І немає не твоїх дітей. Всі ми поєдналися у Тих Ялинкових ліхтарях людей.
Передаю Тобі уявний оберемок маків, волошок і ромашок, бо це те, що зуміла нашвидкуруч зібрати.На жаль, не вмію вантажити на сайт картинки- тому просто відчуй.Від щирого серця!!!
Якби кожен думав, як думаєш ти моя ,подруго, То світ би інакших набрав обертань і злітань. Прожити життя і любити -це коштує дорого- Це коштує болей і оголених нервів, зривань!