так, Наталко, та є щось світильним, Коли раптом відкриєшся в простір? А там темно, хоч вибери око, А ти мусиш лишатися сильним. Ще ти мусиш лишатися чесним, Ти так мусиш і що б там не сталося... Щоб людина в людині скресла! Щоби сонце у серці здійнялося! Що у серці ясніє зернинами, Коли вже позагашено витоки Того чистого? Перші викроки боротьби здаються дитинними. Що тримає іще при пульсації, Коли дихання надто уривчасте? Безнадія дощенту вичистить, Що ні в чому не бачиш вже рації. Що тоді ще не здасться оманням, Коли в розпач загнано зі всюди? Коли підлість цілує , мов Юда, Твою руку- яке виховання! А Чи це не Любов тим світильним є? Бо взамін їй і дарів не треба, Є молитва і є трохи неба, І та синь, що з вершини джерелами б"є. А ЧИ ЦЕ не ЛЮБОВ СВІТИЛЬНИМ ТИМ Є!?
От від душі написано, Укране,- а я дуже ціную такі речі! Поет- тоді поет, коли не ходить за темами, а саме серце його зроджує поетичні мотиви. Згідна зі всіма попередніми коментарями: над словом треба працювати! А у Тебе це вже вдається! То ж подальших Тобі злетів!
"Направ же, мій Отче, компАс та вітрила, окресли пунктири майбутніх доріг, наповни польотом у ангелів крила, що чистий приносять до пристані сніг" Ігоре, дуже гарно і мистецько перегукнулися Ваші думки з Наталкою! Зачиталася!
Наталочко, ну просто пречуDодово...!!! Отой дуб, що перебирає жолуді немов вервицю...ветхий млин...ота роса, що випала на на теплу душу( можливо трохи тут не по- осінньому, але то байдуже) - Образи сильні! Дякую Вам за цю поезію! :hands: :hands: :hands:
Засмакувала слово"біквадратно" -обов"язково викорuстаю в свому віршику.От ніколи і не знала би про таке явище, якби не написала Вам коментаря- і справді- вартісне надбання. Моє шанування!
пане. Іване, чаруєте різнобарв"ям образів! душа летить на зустріч Вашій поезії... Перший катрен взагалі досконалий! От якби ви взяли його структуру і продовжили з тим ритмом і далі вірш.Ви ж можете, це точно!
Я п*Ю твої сльОзи терпкІ і солОні, 12 скл. Я чУ-ю твій пОдих, цілУю вустА. 11 Збираю волосся русяве в долоні, 12 А груди вже гріє, твоя нагота.. 12
Ось так в такому ритмі і мало би продовжуватися далі, але Ви дуже змінюєте ритм- це підводить Ваші вірші.
Хмільні меди вуста манили, (от бачте тут вже 9 , а меє бути 12) Жагу оту, без надлому , без зусиль, Земля з глибин уже живила , Так вона нектар збирала звідусіль. (тут 11)
а меє бути чітко 12/ 11- 12/ 11 і тільки часом, дуже рідко, можна дозволити десь один ,чи два рази у творі ритм, коли на це є вагомі причини. Прошу Вас, спробуйте удосконалити свої твори!
Галиночко, музика лиється з Ваших віршів...! Цікаво, коли Ви пишете, то чуєте ту музику? - можна було б відразу на ноти поkласти.Дякую Вам за Ваше вміння!
п.Пилипе, радію, що читаєте мої твори- маю за честь! А стосовно наголосів, то хочу сказати, що є в тій площині такі речі, як діалектичні наголоси, і, такі, які повністю спотворюють семантичну підоснову, та словобудову.Коли автори помиляються з наголосами скажімо такими: зИма- зимА. хОдити. ходитИ- то це груба і недопустима помилка.А,коли, наголоси діалектицного походження,:вЕрнеться -вернЕться, втОплюся- втоплЮся- то це речі у віршотворі абсолютно допустимі- більше того: часто вживані навіть класиками. Я вже вище подавала приклади із творчістю Стуса, Л. Костенко і багато інших. Але дякую п. Пилипе, що видобуваєте з вірша змістову суть.Щасти Вам!
0
Моє шанування!
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('