Ой, Мартине, це ж яку відповідальність Ви на нас із Наталею перекладаєте. Ні, нам двом нічого не вдасться- тільки разом нас багато, разом ми сила.Отже всім до викресання іскри зі слова! Будьмо Друзі!
У мене запитання до Івана: А що саме , Іванко, Ти читав із прози Ліни Костенко, що можеш давати таку сміливу оцінку? Сашко, вибач, що під Твоїм віршем але мушу подати: Ліна Костенко. фраґменти. " Записки українського самашедшого"
Великий народ обирає карликів, маріонеток, і що цікаво, - не він їх, а вони його сіпають за мотузочки у цьому політичному вертепі. Я ніколи раніше не писав щоденників, не чоловіче це діло. Розвантажую психіку. Скандинави схрестили телефон з комп’ютером. Шотландці – картоплю з медузою. Нова каста з’явилася у нашій країні – Ті, кого охороняють. Олігархи, нардепи, бізнесмени, очільники, кримінальні авторитети, VIP-персони і поп-зірки – ось він, золотий фонд суспільства, його неоціненний скарб. …у джунглях конкуренції кожен кожному звір. …наші життя, очевидно, нічого не варті. Недавно у Львові вбили композитора, сидів у кав’ярні з друзями, співали українських пісень. Навпроти п’яні молодчики горлали свою попсу, почули ненависну їм мову аборигенів і убили. Свої не арештовують своїх. Все знали давні греки, і про нашу прокуратуру теж. Виклич сантехніка, кран тече. …яке моє особисте життя, і чи буває воно в одружених? …не щоденник, а буденник. …садист з’їв мазохіста. Але ж мова – це Дім Буття, то чого ж ви мене виживаєте з мого власного дому?! Це бандитизм. Це імперський вірус. Я ніколи не дозволяв собі думати, що в Україні є п’ята колона. Але ж вона вже йде потоптом по моїй душі. Раніше ж принаймні ненависть до українців хоч якось камуфлювала ся, а тепер тебе просто готові знищити: «Хотєлі свою нєзалєжность? Вот вам!» У парламенті скаженіють шовіністи, брунькуються фракції, сповзають у водевіль патріоти. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що. Нове тисячоліття на носі, а вони все історичну свідомість формують. І хто?! Несвідомі власної несвідомості. …привселюдно з телеекранів нами ж обрані карлики ображають цілий народ. А гарні й порядні люди по всій Україні, у яких мораль нікуди не падала, - слухають, сприймають і вже навіть звикли, що так і є, мораль впала, усі винуваті. Людей бомбують, дезорієнтують, пошту й телеграф не треба захоплювати – телебачення захопило все. У Києві раптом об’явився орден тамплієрів, ліквідований у Франції ще років шістсот тому, а він візьми і об’явись тут у нас, на території православного монастиря, та ще й зареєстрований Мінюстом. По українцях доля стріляє дуплетом. Хто має право ідентифікувати націю з її відламками і виродками? Непокаране зло регенерує себе.
"Стільки всього на світі, Від чого з'являються крила..."Ото ж бо. Сонячна Людино!ТИ глибинна у своїй поезії, і головне, що Тобою керує природній закон для поета: "Пишу, як живу- живу, як пишу". Вірш на всі можливі зірочки 5. БУДь!
П.ГАЛИНКО, світла пам"ять Вашій дорогоціннім матусі.Вірш, нече пекуча сльозинка. Читаєш - серце завмирає і розуміти почунаєш, як важливо берегти ще живих, рідних людей біля себе.Як важливо встигнути сказати їм багато хороших слів, дарувати тепло. Дуже боляче, що є хтось, хто навіть не коментує, а оцінює вірш так низько. Якби могла- засвітила в Вам тут всі зірочки з неба, аби хоч трошки вгамувати Ваш біль.Світла Вам!
Іване, вірш дуже сподобався! Відчувається в Тобі непогасимий струмінь борця, сила духу: і все це чудуво Ти перелив у свій вірш.Рада читати таку поезію!
Приєднуюся до попередніх коментарів: справді сильно і влучно! Це згустки думки, наче пульсари із космічних сфер людської суті.Дай Боже Вам подальших злетів!
Наталочко, от щойно привезла малих зі школи і одразу до сайту...а тут така присвята, якої ще в житті ніколи не мала...навіть одразу не знайду слів, аби описати свої віDчуття.Просто дякую Тобі посестро! Думаю, що наші ангели- друзі.Тепер слово за мною, але мушу спершу борщ зварити.Розкрилля Тобі!
Ще в цьому дні зустріну раннє сонце. Ще в цьому дні когось-таки люблю. Ще в цьому дні несу в своїй долонці Росинку чисту, ніжну і тремку. Бо цвіт заспраглий, стятий спекотою, Ще зажадав води хоча б ковтка, І птах,на леті влучений стрілою, До сонця крильця тремко підійма. Бо тут,десь поруч, десь отут, так близько, Так недалеко, в кожного із нас, Є хтось,отой,кому занадто слизько, Від помилок , від ран і від образ. Можливо,ниті світлі та чуттєві,- Нитки рятунки, білі мов рясти Душі, в зневірі згашеній миттєвій, Потрібно дуже вчасно донесTu Чи птахою донести, а чи вітром, Здолати в комусь тьмяності виток. Хтось скаже: ти моє стихійне лихо! Ти скажеш : "Я над прірвою місток!" І не впустить хвилевого моменту - Над головою-вичік самозради, Щоб не спустіти до самого щенту Цей світ потрібно всім єством вдихати! Можливо,що твоя ясна усмішка В чиємусь передсерді знищить страх, І ти-не пауза, не пустка, не проміжка! То значить,ти отут не просто так! Радію я, що в цьому дивосвіті Не все ще сірі звітрені камені, А зміст тут саме в тому цвіті, Який проріс крізь вимури шалені! Я дякую за те, що хочу вміти Епіцентрово відчувати ранку, Бо жити- це радіти, і боліти, І зустрічати тепле сонце зранку!
Дякую Тобі Наталочко, за Твою глибинну поезію, котра наштовхує на роздуми, на нові рядки!
Валерію, я почуваюся щасливою від того, що цей вірш зазвучав читачам- мені приємно знати, що і Вам сподобався він. Намагатимусь і надалі розкривати цю тему у своїй творчості, а Ваш коментар додав мені ще більше відваги.Стосовно (відкалАтало), то я перегляну цей момент.Завжди вдячна за Ваші слушні зауваги.
Маріє, я вдячна Вам, що відгукнулися на мій коментар.Тепер я вже зрозуміла, що йдеться про місто.Просто якби було в такому варіанті: Передзимовий шелест лине в (місто), що бачить сни мінорні восени, (тоді логічніше звучить, що воно охоплене) охоплене холодним падолистом, що жовті розстеляє скрізь лани." Але, мабуть, і так може бути. ................................................................................. ..................... Поза всім я вдячна Вам за цю чудову осінню замальовку. Натхнення Вам!
Дякую, Укране, за глибокий та змістовний коментар. Вірю, що Україна, лишень на стадії розкрилля- ще все попереду! Радію, що незважаючи на дратистість теми- цей твір розуміється читачами і коментується. А значить це дійсно, як Ти кажеш, Укране, потрібно живим.Будьмо!
Веселенько, оптимістично і що не кажи: по- філософськи.Вірш, я б сказала, повчальний,. адже вміти бачити красу поруч себе: у квіточці, в лободі у свинці- це велике уміння.Хороший у Вас характер.
Маріє, вірш настроєвий.Відчувається філософська підоснова,але.. "Передзимовий шелест лине містом, що бачить сни мінорні восени, ОХОПЛЕНЕ холодним падолистом, що жовті розстеляє скрізь лани." - тут виникає питання: щос саме (охоплене)? ..................................................................... "й майнути вверх, " тут складно читається (Й-М)ь ........................................................................... "Невільники його летять за вітром. (Чи тут ідеться про шелест? Чиї невільники?) Не те, щоби махнути враз крильми й майнути вверх, де світло сьози витре! (щоб вгору зринуть... світло сльози витре...!)- може так ? А ми... Не оминути й нам зими. Це, звичайно, моя суб"єктивна думка, але здється треба трішечки підправити.
Любо, змініть себе і зміниться світ навколо Вас! Пам"ятайте: те про що думаєте- те і притягаєте, а тому я згідна із коментарем п. Івана. Доброго настрою Вам зичу!
Героям Слава! п.Іване, безмежно вдячна за Вашу увагу до вірша, за велику прихильність до теми, котру він розкриває.Дякую за Світле Слово про головну героїню, бо вже ось два роки, як вона перейшла в інші світи.З великою увагою наслуховую Ваші зауваги і вже дещо виправила.Абсолютно погоджуюся щодо "газетного вислову"- якось одразу непровідчула це, а коли Ви вказали, то згодилася , що так і є; саме тому спробувала вже подати в іншому варіанті цей образ. Дяка за добрі побажання!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('