Скільки крапельок сліз, Як листочки з беріз, Впало в ліжко дітей, З добрих, милих очей? Не захмарить би днів Дочок, або синів, В думах всі матері У буденній порі… А незвана сльоза, Як весною лоза, Змочить миле лице, Ніби в пам'ять про це… У зловісні літа, Сліз лилася ріка… Віднесли журавлі, Смути дні і жалі… Щира радість, та скрізь Не приходить без сліз, Як завжди, матері, Вже не сплять до зорі… Зносять долю й життя, Без хвилин каяття, Їхні щирі слова, Лиш окропить сльоза… Важить в світі усе, Що живе і росте. Хто б мені, розказав, Скільки важить сльоза?...
Про ціну материнської сльози часто не задумуються діти ,а скільки в тій сльозі болю,тривоги,туги і т.д.,то ж яка ціна тієї сльози ніхто не знає,вірш душевний, тому що,його писала щира людина,дяка вам за нього.
Пані Катерино гарний твір. Імпонує ритміка поезії- легка. Є декілька зауважень : "Не захмарить би днів Дочок, або синів," все таки тут збій,- абО! Не Або. (Наперед вибачаюся, я без конструктивності). Та і різаних дієслів не люблю. "Щира радість, та скрізь Не приходить без сліз, Як завжди, матері, Вже не сплять до зорі…"- чесно кажучи не второпав суть цієї стопи. Хто не приходить? Щира радість? "Як завжди"-це ствердження минулого. Слово "вже"-це ствердження минулого. Навіщо подвоювати і так сказане.Можливо краще вставити "знов не сплять", тобто дати продовження , а не ототожнення. Щоби неконструктивності не зашкалило-припиняю писати її Натхнення
Щиро дякую, п. Олександре, за такий конструктивний коментар. Для мене, як добра знахідка. Хочеться все засвоїти, запам'ятати, щоб не ставати на ті самі граблі, але життя таке, вік живи, вік учись і дураком помреш.
А я на відмінно від Олександра стану на ваш захист. Не знаю може я буду помилятись то поправте. Дивіться: "Щира радість та скрізь не приходить без сліз" (як бачите я кому все таки забрав би після радість) мається на увазі допоки зросте син - материнська радість, у матері прольється не одна сльоза. Далі - Як завжди матері вже не сплять до зорі, я б вам порадив і не думати тут нічого міняти (знов не сплять - нібито вони колись спали а потім знову почали неспати) Ці слова означують підкреслення того що стало правилом - Як завжди, тобто багато проводять безсонних ночей, так було є і надіюсь буде (хоча кажуть сучасні матері вже не такі як наші...) Одним словом вірш гарний. Низький уклін всім матерям.
Дякую, п. Укран, за підтримку. Щодо щирої радості, то я мала на увазі, коли приїжджає син чи дочка до мами в гості, то матері з радості завжди плачуть, тому сльоза присутня, як в горі, так і в радості.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
