Холодна хата лиш стрічає, Не світяться віконця в ній. Немає матінки ,немає, Як сумно тут мені одній. Зайду у хату ,згадка в серце Пекучим болем заплива, Ти тут жила,моя рідненька, Тепер тебе уже нема. Не прийдеш вже до нас ніколи, Не посміхнешся,не зітхнеш, Не доторкнешся вже рукою, Тому і горе це без меж.
|