Пережитий час залишає нам якісь сліди - спогади чи досвід чи то якусь память. Хтось забуває хорошд, хтось погане, гірше коли все забувається. Як співається: "мої літа - моє багатство".
Самотність приходить з різних причин: самотність - це горе для доброзичливості, справедливе покарання для егоїзму і найкращий друг для того, хто втомився... Я думаю...
Не знаю як було раніше (хоча ще Довженко писав у творі "Земля" як по вечорах молодь лілеяла в коханні). А зараз інакше - алкоголь, куриво, алкоголь, наркотики .. Жаргон де мат за матом. Недовіра, лукавство, зневага, зрада... Невже ми розучились Любити? Кохати? Відчувати Життя? Дякую за вірш
Наша армія - це своєрідний механізм, а ті солдати що сидять в окопах є героїчним проявом роботи цього механізму. Але, я думаю, не менш героїчним є робота звязківців, розвідників, артилеристів тиловиків, медиків, навчальних центрів та волонтерів (здається нікого не забув). Дякую.
Кажуть є люди, що нічого не вміють окрім як - воювати. Вони шукають найменшої можливості використати свої "вміння". Але я думаю вони просто ліниві і найстрашніше коли хлібороб бере до рук зброю, щоб захистити своє, тоді перемагає правда. Дякую за вірш
1. Ми народжені щоб боротись, а не принижуватись. 2. У світі стільки брехні, що і правда буває різна, і навіть короткочасно ця брехня очищує тіло, будьмо уважні. 3. Молитва зцілює на добрі справи. 4. Зло є тягарем, що опускає на самісіньке дно ... 5. Переродження в кращу сторону приходить від душі, в гіршу - від тіла. І "звище" в кожного своє (гроші, влада духовність).