Збірка – промінь любові в життя прийде - коли в житті своїм нудьгуєш
коли в житті своїм нудьгуєш коли живеш ти без краси то жити радість щастя псуєш завжди стоїш на мілині коли грабуєш – то брехливо без правди йде твоє життя чом серце твоє так плаксиво для вічності грабує час коли світанки тобі шкодять коли не бачиш сонця ти ще й інших до брехні доводиш то в тьмі спочинуть всі часи в зрадливості ти хрест цілуєш і людям не несеш добро ти тьмою все життя зіпсуєш бо в золоті твоє є зло та я судити вас не буду бо я не Бог,людина я… і не чекаючи вже суду своє осуджую життя бо я ж мовчу завжди повсюди коли панує лихо , зло коли вмирають в брехнях люди коли зрадливою любов спостерігаю я навколо роблю те саме що і ви не має радості для волі як довго з вами ще іти коли панують злі повсюди вдягаючи дні золоті та вірю встануть знову люди щоб називатися –ЛЮДЬМИ! Середина лютого 2013
Люди, може, і встануть, але тільки тоді, коли встане кожний з нас.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем