Я думаю, в кожного є якісь зернини таланту, мрій, щастя, благополуччя... потрібно лиш щоб вони проросли на широкій ниві життя, не дозволяйте бурянам проблем глушити колос тих добрих зернин, дарованих Богом.
Глибоку тему Ви зачепили у своєму оповіданні. Невже навіть допомога чи хоча б співчуття не бувають безкорисливими? Хочеться вірити, що таких ЛГ як Ксенія - багато!
Згадались свої шкільні роки -однокласники, клас, цікаві розповіді, наче мандрівки, у царині науки та мистецтва. Згадався і мій класний керівник. Дуже дякую за гарний вірш.
Дуже цікаво. Є над чим задуматись. Стосовно назви: а що як замінити на "промінь любові в життя ПРИЙШОВ - тебе прохаю - не приходиш." Чому Ви впевнені, що "найменші всіх" і . . . Це слова Великого Поета і мученика. Все відчувати - це величезний тягар. Тоді схиляю голову.
Співчуваю Вашому ЛГ , але я теж думаю, що Він дуже боїться втратити, от і ревнує, хвилюється, аж занадто, його б заспокоїти. Така любов. . . Дякую за вірш.