Гарно, образно, мальовничо... Місяць довго ще плавав човном, а безжне все море іскрилось, може все це здавалось лиш сном, прокидатись ніяк не хотілось.
Раніше поранення чи вбивство було дивиною , причиною революцій, а зараз все це стає буденністю - це не добре. Куди дивиться наша влада? Чому задрімала громадянська свідомість - невже не видно, що з нинішньою владою Перемога дуже далека, а жертв ще буде дуже багато.
Так, поетичне джерело невичерпне і скільки б науковці не намагалися все розписати на правила, десятитомники рим та їх класифікації - марно, це дещо неземне, чудотворне та незбагнення як всесвіт... Гарний вірш.
Є різні причини такій ситуації... Я сам 3 рази записувався в добровольці у воєнкоматі і тричі безрезультатно... Вражає ідіотизм в армії, ну це окрема історія, можна цілий роман написати... Ніхто не думає про людей, складається враження що все це робиться для підриву і так хиткої армії ЗСУ. Окремо хочеться подякувати добровольчим батальйонам, які держава вважає злочинними угрупуваннями. Але не дивлячись ні на що: МИ ПЕРЕМОЖЕМО! Слава Україні!