Будені поправте на "буденні". Я думаю, що не треба боятись років та старості... Хвороб чи немочності, боятись потрібно порожнечі, самотності, забуття, байдужості та гріховності....
Задум хороший, доволі смішний. Але забагато підставлених сполучників (та, теж, напевно, поки..) і переставлених слів: (хвалила дуже, бачиш поки). Ну Ви ж майстер а допускаєте собі такі порушення (ще й дієслівні знає-гадає). Ну не мені Вам розповідати, що вірш має бути легкий (без перекручування слів) мати мінімум, або взагалі не мати сполучників і рими, хоча б не дієслівні. Всього найкращого! Успіхів у творчості!
Вірш гарний, але погоджуюсь з паном Віктором - закінчення вбиває своєю зверхністю та жорстокістю. Не можна так навіть думати, лебідь буде білим допоки сам себе не занапастить...
Мудро написано. Хоча, дуже вже песимістично. сумно. Все таки друзі є друзями і якщо хтось із них заблудився у власних погрішностях найкраще буде - допомогти Йому вибратися із нетрів власної гордині, пихатості, лукавості... допомогти скинути той "чужий" вінок... ще кажуть, що друзі пізнаються часом, хтось проходить це випробування, хтось ні, але все таки - я думаю, потрібно любити тих хто дарував нам такі приємні, нехай і короткочасні хвилини радості від справжньої дружби. Всього Вам найкращого і побільше хороших друзів поруч!
Легко читається як пісня... відскакує з вуст у якійсь таємничій мелодії. Ех, водночас глибоко та мудро написано. я б посвятив цю нехай пісню - всім українським емігрантам.
погоджуюсь з Іриною Василівною провина цієї війни лежить на наших плечах... Ще кажуть, що народ заслуговує на ту владу, яку має. сумно, але... Потрібен новий МАЙДАН.
Зворушливо... Проте бувають і більш сумні наслідки таких от життєвих подій - покинута дитина, розлючені батьки, смерть дитини чи матері... Це добре, що у дівчини такі розуміючі батьки. А взагалі - рання дитина це можливе щастя побачити раніше внуків і можливо навіть дочекатися правнуків...
Дякую всім за коментарі. Дуже багато назбиралося запитань і порад, дякую за таку увагу, мені приємно справді. Але дозвольте від імені автора більш детально проаналізувати цей акровірш: І так перший катрен: Автор хотів передати, що така квітча миролюбива країна сьогодні потерпає від тиранів, зайд із так званої великої Росії. Багато жителів Криму та сходу України їм вірять, мовляв, дайте нам волю, свободу, самоуправління, автономію, тоді ми заживем, виникає питання - а хто Вам зараз мішає жити та процвітати, хто сьогодні топче Вашу (і нашу) землю градами, смерчами, буратінами... Чому російські громадяни вірять що ми бандери принижуємо російськомовних побратимів по горі (як по спільній біді, тільки ми ту біду бачимо, а багато хто з них - хотів підкреслити що саме "по" горі... вийшло як вийшло) Скільки ще потрібно смертей, щоб вони нарешті збагнули - ми Єдинийц народ, ми готові за Вас помирати і з Честю захищати нашу спільну Батьківщину, але на жаль, доки вони цього не збагнуть діла не буде. Оці рабські думки - довіреність, обожнювання путіна і всього російського породжують хаос. Другий катрен: Перші рядки я думаю зрозумілі. Влада брехлива не доволі а зовсім, наскрізь тому більше підходить "у" можливо хтось зі мною не погодиться, можливо ще хтось комусь з політиків довіряє, ну я розчарувався у владі зовсім. Я памятаю історію, до речі ось посилання на цікаві факти про Росію як державу в історії: http://3varta.com.ua/prixovana-spadschina-ordi http://yeghiazaryan.info/rossiya-ne-rus-rossiya-orda/ І про походження власне України як нашої Богом даної землі: http://kampot.org.ua/history....e.shtml Я писав написав "русичів" у розумінні зросійщення, всезагарбницьких настроїв, це стосується тих, хто хоче відновити так звану свою русь (якої взагалі не було, адже була тільки Київська Русь). Я б міг замінити на "росіян" але вірю, що багато хто з них підтримує Україну. А слово сарай я написав у значенні хлів, місце для худоби, з тонким натяком на давні звязки Росії з Ордою. Та й столиця Золотої орди скоріше називалась не просто сарай а "Сарай-Бату" або "Сарай-Бате"... Третій катркен: кінцевий, там навіть два останні рядки трошки вибиваються із загальної картини - висновку, що ми сильні допоки ми Єдині! Написав апетитним у значенні загарбницьким, а не тим що будуть їсти їжу... Дякую всім за увагу. Слава Україні!
так, тут апетитним мається на увазі - загарбницьким, імперіалістичним, що не можуть втамувати свої поневолюючі бажання, ненаситним... але і катрен цей не про апетити царя, а про його політичні настрої. ну не знаю. Добре, добре для Вас ставлю лапки. Дякую.
Так це ж не їжа, це в переносному значенні. Коли ми пишемо "золота" осінь ми ж лапки не ставимо, і так зрозуміло, що осінь золота не із золота а в переносному значенні - жовта, багата, соняча ...
Дуже дякую. Приємно, що 2-ий катрен Вас вразив. Щодо неудів подумаю... Так перед собою я поставив дуже високу планку у написанні віршів, і у Вашому прикладі буде збіг трьох приголосних - всіМ КРаєм (мкр), але все одно дуже дякую за поради я подумаю. Всього найкращого.
Так, так сараєм тут мається на увазі хлів ... Щодо зауваження, доволі це якось мяко сказано, так погоджуюсь багато висловів потребують допрацювання, але поки що все залишу як є. Дуже дякую за коментар, поради та оцінку. Заходьте ще.
Якщо не ми то хто ..?.. Росія зараз з нами чинить так само як і з чеченським народом... знову ж таки тривожить думка - чому сьогоднішні чеченські лідери не обєднуються відкрито з нами... чи я щось не розумію?