Солов*ї, хвилинку помовчіть!
Аж хапає серце терпкий щем: Пелюстки гойдаються на гілці, Виграє хлопчина на сопілці В білопінній віхолі черемх. Кличе він кохану для розмов, Пальцями теребить сопілчину: Плаче та сміється без спочину У тінистій свіжості дібров. А вона, мов ластівка, легка, Берегами, топчучи покоси, Поспішає радісна і боса До дзвінкого чистого струмка. Ледь хмільна від запахів та чар. Студить холод ніженьки до сльозець… Молоденьку пташку на морозець Заманив вродливий сопілкар. В неї з сонця зіткана коса… Він до себе квітку пригортає : -Притрусило інеєм, -питає, - Чи в хоралах сріблиться роса? Солов*ї, хвилинку помовчіть! Хай собі цілує на здоров*я… -Я тебе гарячою любов*ю Від морозу зможу відігріть!
Додав: plomin (02.02.2015)
| Автор: © Стасюк Микола
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.