Не бійся...
( Або один кадр реальності)
Травень вже навстіж відкрив свої двері і впустив господарювати червень.
По – теплому світило сонце в обличчя Полінні, неначе вітало її. Вона стояла на порозі пологового будинку і на її очах зібралися сльози, щоб рушити по щоках на землю. Полінці було двадцять років і вона дуже мріяла мати свою сім’ю, тому ,і народила свого первістка – синочка, щоб виховувати його разом з чоловіком. Та він, на жаль, не прийшов і квіти не приніс, бо перед родами вони посварилися, так , нічого серйозного, просто молоді і недосвідчені, просто - не дуже мудрі. А слово його «не кохаю», то зовсім Поліну образило, та так, що вона пішла від нього за два місяця до народження дитини. І тому, пологи були складні і довгі, нервова система була у такому стані, як натягнута струна, думала що помре…. Та, слава Богу,- вижила, як після війни.
Молоду маму зустрічали її батьки, вони ніжно посміхалися , і чомусь,як не дивно, були щасливі. Мама промовила до тата: Ну що ж, ти ,тепер дідусь, то бери на руки немовля. Татко ,несміливо, взяв малюка і якось, зажурено усміхнувся. Поліна стояла, наче виморена тяжкою працею і не могла нічого сказати. Не сумуй ,доню, - промовила мати,- не бійся, все буде добре, малюк виросте - це щастя. Вони у трьох пішли по дорозі додому, - треба було купати сина, бо довго перебувала Поліна в пологовому будинку. По дорозі вони зустріли сусідку, яка чемно привіталася і не могла зрозуміти, мабуть, чому ж батьки дівчини забирали з лікарні,а не чоловік. Людям все не треба роз’яснювати. Вони не зрозуміють, - подумала молода мама. Поліна йшла, і думки у неї різні крутилися в голові, які були направлення на страх у майбутнє… Та, юна мати, ще не знала що їй все - таки зустрінеться той мужчина, який ніколи не зрадить її і він, для неї, буде тим коханням, про яке мріє кожна жінка….
2015 рік
Зворушливо... Проте бувають і більш сумні наслідки таких от життєвих подій - покинута дитина, розлючені батьки, смерть дитини чи матері... Це добре, що у дівчини такі розуміючі батьки. А взагалі - рання дитина це можливе щастя побачити раніше внуків і можливо навіть дочекатися правнуків...
Дякую за розуміння і коментар, пані Таля! Удачі!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
