Легше, легше, не треба два рази повторювати, вибачте, якщо чимось образив, але - я ніколи слів на вітер не кидаю, просто можливо на свій вік дечого не розумію, помиляюсь, не треба ображатись, не треба мовчати - повчайте і мене. Я все сприймаю крізь серце і відразу важко точно вказати мені на помилку...Отож, що ще, крім зазначеної Вами похибки насторожило: СплУтав з обІйстям, за склади вибачаюсь, помилився, ну з ким не буває - грають то грають, Кажуть допускається не більше двох збігів приголосних між словами, а у Вас, дивіться: внуК ПРиїхаВ З Міста, внуК ПРивіз, подарункіВ ТРохи, звиК ВЖе, саМ СТарому, туалеТ ЗНайти, бачиТь ВСе. Також було б добре переправити збіг в-в (в вуса) т-т (тут туалет), це також важко читається. Я б міг написати і у приват, але Ви написали своє обурення сюди, тому і я вирішив написати відповідь сюди. З повагою Укран Радий буду бачити і Ваші коментарі до своїх віршів Успіхів у творчості
Шановний Олесь - подякуйте всім за їх увагу і коментарі... Так, вірш досить важкий, але змістовний... У мене теж вчора виникли невеличкі проблеми при перенесенні тексту - прийшлося весь текст набирати вручну, незнаю, раніше все було добре. А форматування при перенесенні у мене теж зникало завжди, тут потрібно все по новому настроювати. Спробуйте - панель настройки подібна до вордівського вікна, виділіть текст і по-новому задайте йому розмір, шрифт, товщину і вирівнювання. Я впевнений у Вас все вийде. Бажаю і Вам творчих здобутків і натхнення. А моє натхнення залежить здебільшого від читачів - їхніх слів. Всього найкращого!
Це один із найбільш улюблених моїх романів - "Майстер і Маргарита". Все ж я б не наважився згадувати у такому позитивному вірші цю постать. Його спотиканя - це символ недовіри, антихриства, сталих канонів і правил. А світ не такий, он погляньте на свй вірш. Памятаєте там був ще один герой - поет Бездомний, якщо не помиляюсь, згадайте - він був другом Берліоза, згадайте - як і що він писав, згадайте - а чи можна взагалі писати - привид Берліоз, згадайте його кінець - він канув у пустоту, перетворився на келих, ібо кожному дістанеться по вірі його... Значить привида Берліоза не існує. Чи не так?
У мене був випадок, коли хороша поетеса випадково клацнула не там, де треба, можливо і васшому випадку теж саме, не треба засмучуватись, це лише бали, слова прості слова важать набагато більше...
Хтось поетом приречений бути Хтось у космос по мріях іде А комусь лише б порох відчути Іншому життя - дороге.
А я хочу - Людиною стати Відчувати потрібність свою У компанії друзів - співати Забувати цю тишу німу... Вибачте, що не так... Такий вже я є, поки що такий...